Сторінка вчителя

УКРАЇНА МОЯ  - БАТЬКІВЩИНА МОЯ

Відкритий виховний захід

Мета: поглибити знання учнів про Україну як незалежну державу, про державну символіку України – герб, прапор, гімн, про рослинні символи України та народні обереги; виховувати любов до рідної землі, повагу до історичних та культурних надбань українського народу, почуття національної гідності.

Обладнання: державні символи України, запис гімну України, вишиті рушники, коровай, українські віночки, квіти, гілочки калини.

Хід заняття:

І сторінка:           Моя Батьківщина – Україна

( Святково прибраний зал в українському стилі)

Учитель:

Разом з вітром журавель

Із чужих летів земель.

Вітер дуже дивувався:

«Нащо ти летів, старався?

Чим так вабить ця земля?" -

Запитав у журавля.

«Тут мене ростила мати,

Тут навчився я літати,

Тут зів'ю гніздо і я,

Батьківщина тут моя".

Входять дівчата – ведучі з хлібом на вишитому рушнику, в руках гілочки калини.

Учениця1:

 Гостей ми радо зустрічаєм

 Пахучим пишним короваєм,

 Вклоняємося до землі

 Та зичим щастя від душі.

Учениця2:

 Із дерева - роду зростає пагіння

 І лине до сонця, до світла,

 Стрічай, Україно, нове покоління,

 Що ніби веселка розквітла.

Учениця1:

 Всі ми - діти українські,

 Український славний рід.

 Дбаєм, щоб про нас українців,

 Добра слава йшла у світ!

Учень(Женя)

 Все, що рідне, хай нам буде

 Найдорожче і святе,

 Рідна мова, рідна віра,

 Рідний край наш – над усе!

Учень(Саша М.)

         Батьківщино, земле рідна,   

Земле сонячна і хлібна,

         Ти навік у нас одна.

Ти, як мати, найрідніша,

         Ти з дитинства наймиліша –

         Наша отча сторона.

Учень(Саша К.)

          Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт

         І верби над ставом, й калина.

Учень(Валера)

         Моя Батьківщина — це мрії політ,

         Це рідна моя Україна!

Учень(Ігор)

Моя Батьківщина — це наша сім’я.

         Затишний куточок і хата.

         Це мама, татусь, бабця, дідо і я,

         Всі рідні і друзів багато.

Учень(Сірожа)

 Моя Батьківщина — це злагода й мир

 Та небо бездонне й чудове.

 Це пісня чарівна, що лине до зір,

 Й дитинство моє світанкове.

Учень(Женя)

 Моя Батьківщина — ліси і поля.

 Від них в нас і радість, і сила.

 Це та найсвятіша і рідна земля.

 Що кожного з нас народила.

Учениця (Лера Р)

 Моя Україна - зоря світанкова,

Пшеничні лани, голубі небеса,

Її солов'їна калинова мова

Світиться наче на сонці роса.

О, рідна матусю, за правду і волю

Справіку моляться твої вуста.

Моя Україна народжена з болю,

Любові та віри Ісуса Христа.

Пісня

Учитель:

Сьогодні ми з вами поведемо розмову про найдорожче для серця кожної людини – про Батьківщину.     Батьківщина – це наш рідний край, наша Україна. Це земля, на якій народилися ми, наші батьки, дідусі й бабусі, де поховані наші предки. Тому для нас вона свята.

Учитель:

 На карті світу Ви  знайдете океани і материки. На материках є чимало різних держав, у яких живуть люди. Всі вони різняться між собою кольором шкіри і розрізом очей. Кожний народ має свою культуру і побут, свою мову, свої звичаї. Батьківщина для кожної людини, як рідна ненька, її не можна ані купити, ані заслужити, вона у кожного одна. Ми живемо в Україні, тому і називаємося українським народом.

-                           Чи знаєте ви, у якій частині світу розташована Україна? (Європа.)

-                           А на якому материку вона знаходиться? (Євразія.)

-          Яка столиця України? (Київ).

-          Яка найбільша річка протікає по території України?   (Дніпро).

-        Яка площа України? (603, 7 тисяч кв. км.)

-        Назвіть найбільші міста України. (Львів, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк).

-        Як  називаються гори на території України? (Карпати, Кримські гори.)

.-       Чи знаєте ви, скільки людей проживає в Україні? (Близько 46 млн чол.) Для них Україна є Батьківщиною.

-        Води яких морів омивають береги нашої Вітчизни? Чорного та Азовського.)

Неосяжні простори нашої Батьківщини. Є в нас багато великих річок: Західний Буг, Південний Буг, Дністер, Десна, а також сотні менших і зовсім маленьких. Є великі і маленькі озера з прозорою водою і тисячі джерел, що напувають нас живильною вологою. Надзвичайно чудова природа нашої Батьківщини!

-         З якими країнами межує Україна, тобто хто є нашими сусідами. (Росія, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова.)

Учениця (Лера К).

Я люблю кожну квіточку в полі

І струмок, що до річки біжить.

         І високі, до неба, тополі,

         Й чисту-чисту небесну блакить.

І у синьому небі лелеки,

Й журавлину осінню печаль.

         Й споришеві стежки, що далеко

         Розійшлись по землі в синю даль.

         У маленькі свої долоньки

         Я промінчики сонця ловлю.

         Україну мою, рідну неньку,

Я усім своїм серцем люблю.

ІІ сторінка            Державні символи

                                      Мова калинова

      Учениця (Руся).

Українська мова.

Як вечірня заграва,

Осяйна, соковита, палка.

Моя мова прекрасна, чудова!

Солов'їна вона, калинова!

Учениця(Лера О)

Рідна мова

 в рідній школі!

Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче і миліш,

І дорожче в час недолі?!

Учениця1

                             Рідна мова,

 рідна мова!

Що в єдине час злива,  

Перша пісня колискова.

Перші матері слова.

Учениця2

                  Як гул століть,

Як шум віків,

Як подих вітру - рідна мова,

Вишнева ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова.

Учениця 1

                   Мова рідна, слово рідне.

Хто вас забуває.

Той у грудях не серденько -

Тільки камінь має.

Прапор

Учениця 2

Здавна народи світу мають власні прапори,

наче долю горду й світлу, піднімають догори!

В будь-якій чужій країні

Я завжди усім кажу:

- В мене прапор

Жовто-синій...

Це колосся й небеса.

З'єднуй фарбу - жовту й синю -

У гармонію одну:

Хліб дарує людям силу,

Небо - віру і мету.

Гімн України

Учитель:  Національний Гімн України - це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Його більше століття тому написали поет П. Чубинський та композитор М. Вербицький.

        

 Все, що мріялось віками,

Сповнилось, настало!

"Ще не вмерла Україна!" -

Гордо прозвучало.

Учениця (Лера Р)

                    Ні, не згине Україна

У печальній долі:

Ми відродим землю предків

Для кращої долі.

Учень(Саша М)

Державний Гімн – слова палкі,

Мелодія врочиста.

 Державний Гімн – ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна.

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна.

Від неї лине світло навкруги.

(співають гімн)

Герб України

Учитель: Історія символіки України сягає давнини. Ще на монетах київського князя Володимира  знаходимо тризуб як символ князівської влади.

Існує багато різних думок щодо значення Тризуба.

Імовірно,  цей знак символізує триєдність та тривимірність світу:  єдність Бога-Батька, Бога-Cина і Бога-Духа Святого.

                            Наш герб – тризуб,

                            Це воля, слава й сила;

                            Наш герб – тризуб.

                            Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми, є,

Ми завжди будем.

Добро і пісню

Несемо ми людям.

Пісня « Розкажи про Україну » (Женя Я)

ІІІ сторінка               Народні символи

Учитель.

 А ще народ України має свої народні символи. Спробуйте назвати їх. (Верба, калина, тополя, криниця, барвінок, груша).

Верба - одвічний символ України,

Це  всім відома культова рослина.

Символізує вірність, рідний край,

Любов безмежну, ніби небокрай.

Учениця1

Верба — журливе дерево, що низько схиляється до води. Воно схоже на долю нашого народу, територію якого часто завойовували загарбники, а народ змушений був терпіти і схиляти голову. І хоч народ наш терплячий, але він гордий і завжди знаходив сили, щоб стати вільним і незалежним.

Вербу люди застосовували з лікувальною метою. Для того щоб очищати воду у водоймах, її садили по берегах ставків, струмків і річок, а також біля криниць.

Учениця 2. Калину завжди любили, її порівнювали з гарною дівчиною. Калину садили скрізь: по берегах річок, під вікнами біленьких хат та біля розмальованих криниць; кетягами червоних ягід прикрашали весільні короваї і вплітали їх у вінок, ними лікували застуду та варили варення. А навесні в калинових кущах співали, солов’ї.

Учениця    

Калину цю до столу подавали,

Весільні короваї прикрашали.

Як символ долі, щастя і краси.

І чистої дівочої коси.

Український народний танець на музику « Одна калина».

Учитель.

 Народний оберіг — це предмет, що має чудодійну силу й приносить його власникові щастя, удачу, оберігає від небезпеки. Вважалося, що річ, зроблена добрими руками і з добрими думками, мала магічну силу, яка захищала людину в найвідповідальніші хвилини и життя. Така річ оберігала від хвороб, ран, бід, від дурного погляду, від кулі на полі бою. А що ж було таким оберегом в українців? (Відповіді учнів.) Оберегами були, як правило, вишиті рушники, вишиті сорочки, розшиті пояси і т. ін. Вишиваючи будь-яку річ, мати, наречена або сестра з любов’ю та найкращими почуттями думала про свою найближчу людину, і та висока і світла енергетика передавалася на вишивану річ з кожним порухом голки. Тому і сорочка, і пояс, і рушник та й інші речі мали магічну силу.

 І досі мати, проводжаючи в дорогу свого сина чи доньку, дарує вишитий рушник на щастя й на долю. Такий самий рушник стелять під ноги молодим, щоб довгою і щасливою була їхня життєва стежина. Часто мати вишиває синові сорочку, що слугує йому оберегом. Старі традиції знову повертаються, хоча і тривалий час їх не визнавали.

Учениця1

Криниця з журавлем і кущ калини -

Безсмертя символ, символ Батьківщини,

Це символ вірності, це символ чистоти,

Людського милосердя й доброти.

Учениця2 

І жито також символ України.

Це обрядова, культова рослина,

Це знак добробуту і злагоди в сім'ї.

І довгого життя на цій землі.

Народна мудрість стверджує - без жита

Людина не могла б на світі жити.

Тож, на достаток і на довгий вік

Тоді, коли Новий надходив рік,

Ходили хлопці житом засівати!

На щастя, на добро обряд велів

Цим життєдайним символом полів.

Учениця1

                   Барвінок - теж рослина обрядова.

Це символ пам'яті і вірності, здоров'я,

Краси і вічності, безсмертя, довгих літ,

Любові знак - барвінку синій цвіт.

Учениця2 

Мак - це безмежність зоряного світу

Освячені у церкві м'ята й мак

Були як оберіг, як добрий знак.

Мак українці й дотепер шанують:

Вареники і пироги готують.

Як символ пам'яті і вічності життя:

Смачна із маком на Різдво кутя.

Учениця(Лера К)       

Лелека - символ щастя і родини,

Любові до своєї Батьківщини,

Добробуту, продовження життя,

Надії символ, віри в майбуття.

Учениця(Лера О)

Хліб-сіль, рушник - гостинності ознака.

Чудовий український наш рушник!

На щастя, він ще з побуту не зник.

Прекрасні візерунки рушників

Несуть красу із глибини віків.

Танок «Україночка»

Учениця1

                   Ділові, немов американці,

 Пристрасні, неначе мексиканці,

 І співучі наче італійці,

 І розсудливі, немов оті англійці.

Учениця2          

 Як китайці, дуже працьовиті,

 Винахідливі, такі талановиті!

 Може, навіть трохи скупуваті,

 Та душею щедрі і багаті.

Учениця1

 А також веселі та гостинні

В цьому, мабуть, схожі на грузинів.

Як цигани, трохи галасливі,

Інколи хитрющі та кмітливі.

Як французи, дуже емоційні,

Чуйні і ласкаві, експресивні.

Наче німці, здібні і практичні,

Ніби чехи милі, симпатичні.

Учениця 2

 Як ніхто, завзяті і дбайливі,

І дотепні, й мудрі, жартівливі,

А іще міцні, сміливі, дужі,

До чужого горя небайдужі.

Учениця1

 Ще - охайні, чемні, незрадливі,

А до того всього - ще й вродливі!

Ось такі з тобою ми, земляче...

І терплячі, надто вже терплячі...

Учень(Саша К)

 А українська пісня.

Пісня - наш паспорт вічний,

Пропуск у білий світ...

Ми не ховали обличчя,

гордо йшли сотні літ.

Завжди ми накривали

Дружби яснії столи.

Нас по піснях пізнавали,

 де б ми такі не були.

Райдуга в небі висне,

Граючись в плесах вод,

Доки живе наша пісня,

Доти живе і народ.

Українська народна пісня

ІV сторінка      Моя Батьківщина - моя Троянка

 Учитель:

 Батьківщина – це найдорожче і найсвітліше місце на Землі.  Кожна людина живе у своєму селі чи місті, із цих маленьких куточків складається велика Батьківщина – моя Україна.  

Зараз ми дізнаємося про місцевість, де ми з вами живемо. Адже цей чарівний куточок також частинка нашої України. Це наше рідне село – Троянка

 Село Троянка – центр сільської Ради Голованівського району на Кіровоградщині, до революції волосний центр. Розташоване на річці Янівці за 18 км на схід від районного центру і за 10 км від залізничної станції Ємилівка. Утворилось із хуторів, які називались Говієвськими і належали графу Потоцькому. Знаходилися вони в межах яру "Маруня".

На їх місці і зараз виорюються рештки посуду. Можна також встановити обриси ставка старого села. Говієвське, нібито, вимерло від чуми, яка була завезена сюди з Криму, а на північ від нього, де збігаються дві невеликі річки появилося село Троянка. За переказами, нібито, через те, що розміщувалося на схилах трьох ярів, воно спочатку називалося Трьохяркою, а пізніше трансформувалося в Троянку.

Презентація про Троянку

Учениця1

 Мама, тато, родина, мій дім, моя школа - це моя маленька Батьківщина, моя Троянка.

Пісня « Веселкова ».

Учениця2

Колосяться хліба золотисті,

І берези – красуні стоять.

Діаматами світяться роси,

Буйні трави про щось гомонять.

Учениця(Лера Р)

Люблю я в рідному краю

Веселі співанки пташині,

І річки бистру течію,

І руту-м'яту при долині.

Учениця(Руся)

Пропахли вітром колоски -

Таке чіпке безмежне поле.

І мамин хліб, і ті стежки

Якими вранці йду до школи.

Учениця(ЛераК)

І перші проліски в гаю,

І щедре сонечко в блакиті,

Люблю Вкраїну я свою:

Вона - найкраща в цілім світі.

Учениця1

 Одна батьківщина, і двох не буває,

 Місця, де родилися, завжди святі.

 Хто рідну оселю свою забуває,

 Той долі не знайде в житті.

 Учениця2

 Моя Батьківщина – це злагода й мир

 Та небо бездонне й чудове.

 Це пісня чарівна, що лине до зір,

 Й дитинство моє світанкове.

 Учениця1

                    Моя Батьківщина – ліси і поля,

 Від них в нас і радість і сила.

 Це та найсвятіша і рідна земля,

 Що кожного з нас народила.

 Учениця2

 Немає України без калини,

 Як і нема без пісні солов’я.

                   А ми народ – зернина від зернини,

 В біді та щасті ми – одна сім’я.

 Учениця2

Немає України без тополі,

                   Як і нема без сонця сяйва дня.

                   Ти без коріння – перекотиполе,

А корінь там, де вся твоя рідня.

 Учениця1

 Без рушників немає України,

 Як без любові і життя нема.

                   Душа без України, мов руїна –

 Пуста і мертва, холодно-німа.

Учениця2

 Гарна ти матусю,

Люба, дуже мила!

Ти мене ще змалку

Звичаю навчила.

І щодня навчаєш,

Як любить родину

Мову нашу гарну,

Рідну Україну.

Буду українка

Як і ти, матусю,

І за ту науку

Я тобі вклонюся.

 Пісня

Учениця1

 Чим повниться земля - руками золотими,

Незламним духом вольності бринить,

Онуками, нащадками своїми,

Яким Бог дав на Україні жить.

І щоб сором не сліпив нам очі

За лінь, байдужість, що нам душі рве,

Нехай збуваються слова пророчі (всі разом):

                   Ще не вмерла Україна і не вмре!

Учениця2

 Ми всі - одна сім'я, єдина ми родина,

у кожнім нашім "я" - частинка України,

Ми всі - одна сім'я, єдина ми родина

Мільйони різних "я", а разом – Україна! 

Презентація про Україну.

Виховна година
  Тема: «МОВИ РІДНОЇ КРАСА»
В1:. Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі та місяця народжена. Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духа. Мово, що стояла на чатах коло вівтаря національного Храму й не впускала туди злого духа скверноти, ганьби. І множила край веселий талантами, невмирущим вогнем пісень, і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним.
2-й ведучий. Доброго дня вам, шановні друзі! Вітаємо вас на святі рідної мови! Віримо, що у цій залі зібралися щирі українці, котрим не байдужа доля рідного слова.
1-й ведучий. Ми – українці. Живемо у вільній незалежній державі – Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.
2-й ведучий. Земля українська стародавня, така ж давня, і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови – 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.
1-й ведучий. Для нас рідна мова – це не тільки дорога спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.
2-й ведучий. Весь світ віддає шану великим володарям українського слова – Т. Шевченкові та Франкові, Лесі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Котляревському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спадщину, котру треба примножувати та оберігати.
1-й ведучий. Я цілком згодна з тобою, бо нещодавно прочитала слова Ушинського: «Відберіть мову – і народ уже більше не створить її, нову батьківщину навіть можна створити, а мову – ніколи; вимерла мова в устах народу – вимер і народ».
2-й ведучий. А мені спало на думку, що недаремно стільки літ чужинці старалися заборонити нашу мову, нав'язували свою культуру і свою владу.
1-й ведучий. Так. Факти вражаючі. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покірним рабом, без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого.
2-й ведучий. Україна… Золота сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена.
1-й ведучий. Україна! Країна смутку і краси, радості і печалі!
2-й ведучий. Україна! Розкішний вінок із рути і барвінку, над яким сяють яскраві зорі.
1-й ведучий. Скільки ніжних, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть.
Діти читають вірші про мову . При цьому звучить тиха мелодія.

Любіть Україну

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, як трави, як води...
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу п вічно живу і нову
і мову її солов’їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками...
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Як-то гарно, любі діти

Як-то гарно, любі діти,
У вікно вам виглядати!
В ньому все — тополі, квіти,
Сонце й поле біля хати.

На оте вікно ранкове,
Що голівки ваші гріє,
Схожа наша рідна мова —
Цілий світ вона відкриє!

Бережіть її, малята,
Бо вона — віконце миле,
Що колись до нього мати
Піднесла вас, посадила...

РІДНА МОВА
Велична, щедра і прекрасна мова.
Прозора й чиста, як гірська вода,
Це України мова барвінкова,
Така багата й вічно молода.Рідна мова, мов гірська вода,
Рідна мова вічно молода,
Рідна мова, в серці з ранніх літ
Гордо лине мова у політ!Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й думи з ранніх літ,
Це мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине у політ!
Ю. Косинська
***

УКРАЇНСЬКА МОВА

Мово моя українська —
Батьківська, материнська,
Я тебе знаю не вивчену —
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів прикликану,
Не з словників насмикану.
Ти у мене із кореня —
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована,
В чистій воді смакована.
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людськім намокнута,
З кров’ю моєю змішана.
І аж до скону залишена
В серці моїм.

РІДНА МОВА
По-своєму кожна
Пташина співає,
По-своєму кожен
Народ розмовляє.
У мене й народу  мого
Українська є мова чудова,
Своя, материнська.
По світу її,
Як святиню, нестиму
Допоки живу,
В чистоті берегтиму,
З Любов’ю сердечною,
Вірністю сина.
Ця мова для мене,
Як мати, єдина.

.
2-й ведучий. Чи цікавились ви коли-небудь походженням крилатих висловів? Спробуйте пояснити значення таких  висловів: баляси точити,
1-й ведучий. А чи знаєте ви, що кожний крилатий вислів має свою історію. Наприклад. Баляси точити. Баляси – це фігурні стовпчики у вигляді глечиків, фантастичних квітів. Ними оздоблювали поміщицькі будинки, підпирали бильця на балконах. Виточування балясів вважалось легкою роботою, майстри мали час і побазікати, і перепочити. У наші дні цей вислів означає пустопорожню балаканину.
2-й ведучий. А тепер давайте позмагаємося – ми називаємо вислів, а ви спробуйте його розтлумачити.
Сидить на двох стільцях – дуже жадібний;; за два кроки – досить близько; пани – на двох одні штани – дуже бідні; одна нога тут, а друга там – дуже швидко; обминати дев'ятою дорогою – зовсім уникати;  як дві краплі води – схожість;  сім п'ятниць на тиждень – непостійність;  під трьома замками – дуже надійно; на всі сто – гарно, привабливо; обоє рябоє – однокові у ставленні до чогось; на сьомому небі – бути щасливим; за тридев'ять земель – дуже далеко; до сьомого поту – працювати вперто, наполегливо; як свої п'ять пальців – добре знати; в один голос – дружно; говорить, як три дні не їв – тихо, мляво, невпевнено.
1-й ведучий. А тепер давайте позмагаємось. Мені потрібні 2 команди із 5 чоловік кожна. Командам даються завдання. Яка команда зробить завдання першою, та перемогла. (Під час виконання завдань звучить мелодія).
Завдання для 1-ї команди.
Додайте замість крапок назви тварин і прочитайте свої визначення.
Упертий як …, покірливий як …, здоровий як …, хитрий як …, полохливий як …, колючий як …, надутий як …, шкодливий як …, німий як …, брудний як …, балакучий як … , голодний як …, глухий як … .
Слова для довідок: заєць, осел, лис, їжак, кіт, індик, риба, сорока, свиня, вовк, тетеря, бик, теля.
Завдання для 2-ї команди.
Додайте замість крапок потрібне число і прочитайте свої визначення.
Як свої … пальців. … п'ятниць на тиждень. За … земель. Мов … баб пошептало. … без палички. На всі … сторони. Зігнувся у … погибелі. Сльози в … ручаї. За … кроки. Не зв'яже … слів. На … фронти. Кований на всі … ноги.
Слова для довідок: Сім, тридев'ять, п'ять, сім, нуль, чотири, три, два, двох, чотири, два, два.
(Переможці нагороджуються заохочувальними призами).
фізкультхвилинка
2-й ведучий. Дуже добре. А зараз ще завдання.
(Виходять інші учні, розподіляються на 2 команди. Звучить мелодія).
Завдання для команд.
Скласти і прочитати українські прислів’я.

1.      Людина без книги, як криниця без води.

2.      Книгу читай – розуму набирай.

(Переможці нагороджуються заохочувальними призами).
Гра із залом «Відгадай вислів».
Вставте пропущене слово у вислів.
Не бачити далі свого … . Як сніг на … . Умивати … . Чужими … жар загрібати. Тримати … за зубами. Покласти … на полицю. Плутатись під … . Втратити землю під … . Не бачити далі свого … . Накивати … . … моєї не буде.
2-й ведучий. Боріться за красу мови, за правильність вимови. Боротьба за чистоту, за смислову точність є боротьба за знаряддя культури.
1-й ведучий. На сторожі культури мови – словники, граматики, правописи. Вони завжди до ваших послуг. Цікаво, чи заглядаєте ви хоч інколи в словники? Ось перед вами словники. У якому з них ви віднайдете походження слова «земля», його правопис? А який із словників допоможе вам уяснити значення слова «детектив»? А значення слова «пісня»? А для чого призначена енциклопедія?
2-й ведучий. Хто хоче вчитися правильно говорити, хай зважить на мудру пораду українського поета М. Рильського:
Не бійтесь заглядати у словник - Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля. Не майте гніву до моїх порад. І не лінуйтесь доглядать свій сад.
1-й ведучий. Для кожного народу дорога його мова. Адже коли зникає народна мова – народу більше нема.
2-й ведучий. Плекайте, любіть рідну мову, бо коли розкрилиться наша мова, наша культура, наші звичаї і традиції, збагатиться наш великий український народ.
1-й ведучий. Рідна мова українська, Ти – душа мого народу, Будь від роду і до роду, Рідна мово материнська.
2-й ведучий. Сподіваємося, що наша зустріч допомогла вам оцінити скарби рідної мови, спонукала до зустрічі з найдавнішим порадником – книгою. Бажаємо вам цікавих знахідок! На все добре! До побачення!

Відкритий виховний захід.

СВЯТО КАЗКИ

Мета. Розвивати творчі здібності у дітей, сценічну майстерність, інтонацію, дикцію. Виховува­ти повагу до усної народної творчості, бажання читати казки та інші літера­турні твори.                                                                       

Обладнання. Казкові герої, казкові телеграми, казкові предмети.

                                                           

Ведуча. «Забута казка — це золоте намисто, яке впало на морське дно» — кажуть старі люди. І щоб не втратили наступні покоління такого намиста, ми повинні зберігати у своїй пам’яті перлини народної мудрості, розшукувати народних мудреців, які зберігають в пам’яті безліч казок, народних оповідок, пісень та прислів’їв.
             

1. Дорогі хлопчики й дівчатка!

    В нас сьогодні — свято казки.

    Будем його разом відзначати.

    Казку-друга шанувати.

2. Зустріч з казкою — це свято.

   Не було б її у нас,

   Ми б не знали так багато

   Про новий і давній час.

 3. В кожнім домі, в кожній хаті,

     І у місті, і в селі —

    Хто навчився вже читати,

    Має казку на столі.

 4. Існує книг багато на землі.

     Вони цікаві, мудрі, гарні.

     Та кожен з нас, дорослий чи малий,

     Всяк казочку читати полюбляє.

5. Казка – це світ чарівний та незвичний,

    Казка – це диво, сповнене краси.

    Поринуть в казку, це ж бо так цікаво,

    Це справді свято, радість для душі.

 6. У казці звірі мову мають,

    Дерева розмовляють, мов живі.

    Добро і правда завжди зло долають,

    Тому і люблять казку діти всі.

  7. Мудра казко, казко-чарівнице,

    Ти даруєш ласку, вчиш ростить пшеницю.

    Поведи нас за собою

    В світ прекрасний і чудовий.

 8.Казочко, казочко, ти приходь до нас,

  Завітай любесенько у наш ти клас.

9. В країну казок підемо я і ти,

    У казці всім цікаво побувати.

    Там вірних друзів можемо знайти,

     І з ними хочемо потанцювати. 

10. Сьогодні ми Казку сюди запросили,

     Щоб бачити Казку  і слухать гуртом,
     А Казка у залі десь там заблудилась,

     Давайте її пошукаєм разом.

11.Прийди, прийди, Казко, до нас на свято

     Щоб ми веселі і радісні були.

     Розкрий нам широкі простори довкола

 Щоб світ ми пізнали й щасливі були.

   (Заходить Королева казок)

Заходь, заходь, Казочко, до нас,

В нас тут хлопчики й дівчатка

Уже ждуть тебе давно.

Та про себе розкажи спочатку

І порозважайся з нами заодно.

Королева казок. До вас я прийшла із далеких країв. Ви всі, напевно,     мене

добре знаєте. Я часто приходжу до вас перед сном, щоб ви          спокійно спали, щоб на нашому обличчі не зникала усмішка.

В палацах і хатах малих

Мільйони підданих моїх.

На всіх полицях струнко

Стоять, зімкнувши палітурки.

Я Королева не їх казок

Й мені цікаво знати, хто із моїх підданих —

Ваш улюблений дружок,

Якого вам дуже приємно

Завжди зустрічати?

Разом зі мною до Вас завітали казкові герої.

Коли  я йшла до вас зустріла зайчика, він передав вам телеграму.

Ведуча. Діти, допоможіть розібратися від кого прийшли повідомлення.

1. «Приїхати не зможу, бо тато не зробив мені човник і весельце» (Івасик –

    Телесик).
2. «Дуже хотілося б потрапити до Вас та соромлюся своєї гидкої зовнішності»

    (Гидке каченя).
3. «Не приїду, бо ніяк не можу знайти свого золотого ключика» (Буратіно).
4. «Терміново викликали лікувати звірів у Африку. Не встигну повернутись»

    (Айболить)

5. «Дуже засмучена. Мишка розбила яєчко, прийти не зможу» (Курочка Ряба.)

6. «З'їв семеро козенят. Болить живіт». (Вовк.)

7. «Від дідуся втік, від бабусі втік, а лисичка відпускати не хоче». (Колобок)

(Вбігає Червона Шапочка

Червона Шапочка.

Дівчатко симпатичне —

Шовковий фартушок,

Провідати бабусю іду через лісок.

У кошику новенькому

Несу я пиріжок.

Бабусі в подарунок нарву я квіточок.

  Червона Шапочка. А я для діток у кошику принесла цікаві загадки, щоб  переконатися, чи справді вони знають казки, я дістану з кошика казкові предмети, а ви, дітки, повинні назвати казку, з якої цей предмет.
Дзеркало: «Білосніжка і семеро гномів».

Яблуко: «Казка про мертву царівну та сімох багатирів».

Колосок: «Колосок»

Рибка: «Казка про рибака і рибку».

Тарілка: «Лисичка та журавель».

Шкарлупа від горіха: «Дюймовочка».

Черевичок: «Попелюшка».

Ведуча: Давайте пограємо в гру «Так чи ні». Я читатиму Вам запитання, а Ви хором 

               відповідатимете на запитання «так» чи «ні».

1.     Скажіть, співає сом пісні?

Не грайся з відповіддю! (Ні).

2.     Чи вміє плавати гусак?

Ну що на це ти скажеш? (Так)

 3. Чи може стати у вогні

Вода холодним льодом? (Ні)

 4. Скажи мені, червоний мак
      В січневу пору квітне? (Ні).
5. А крокодили на сосні
    Свої будують гнізда? (Ні)
6. Чи може вище гір літак
     У вишину злетіти? (Так)

7. Узори пишні на вікні
    Мороз малює взимку? (Так).

8. Чи правда, друже мій, що рак
    Коли повзе, то задки? (Так)

9. Якщо не їстиме три дні
    Верблюд ходити зможе? (Так)
10. До забіяк, чи розбишак
     Чи є в людей повага? (Ні)
11. Чи достигають навесні
      Пшениця й жито в полі? (Ні)
12. Коли розсердиться їжак
      Слона він може вбити? (Ні)
13. Ріка біжить удалині,
      Чи є у неї ноги? (Ні)
14. Росте у морі пастернак?
     Розповідай скоріше? (Ні)

15. А чи буває сон у сні?
     Чекаю відповіді? (Так).

  - Молодці, дітки, Ви були уважними.

(Заходить Лисичка)

Лисичка.

Я — Лисичка, я — сестричка.

Хитрувати маю звичку.

Загубила свою казку.

Підкажіть мені, будь ласка.

Ведуча. Діти, допоможіть Лисичці знайти свою казку. Пригадайте казки, у яких героїнею є Лисичка.

(Діти називають казки)

Ведуча. Лисичко, ти можеш обрати будь-яку казку? Яку ж ти обираєш?

Лисичка.

Всі казки, звичайно, гарні,

Я ж піду до... журавля!

Нагодую його смачно,

Стану товаришувать,

Хитрі звички я забуду,

Звірів буду шанувати.

Дякую вам, діти,

За велику допомогу.

(Заходять Буратіно і Мальвіна)

Буратіно.

Я — веселий Буратіно.

До вас прийшов я із кіно.

І хоч трішки неслухняний,

Але сміливий, добрий,

І дуже хоробрий.

Мальвіна.

А мене зовуть Мальвіна,

Я подружка Буратіно.

Хоч я дівчинка маленька

Та вже знаю, що гарненька,

З святом казки вас вітаю

І удачі всім бажаю.

Буратіно. Я, шановні друзі, підготував вам завдання пов’язані із числом три.

1.     Як звали трьох ведмедів із казки Л. Толстого «Три ведмеді»? (Михайло Потапович, Настя Петрівна, Мишко)

2.     Як звали трьох поросят із англійської народної казки «Троє поросят»? (Ніф- Ніф, Наф-Наф, Нуф-Нуф)

3.     Як звали трьох російських билинних богатирів? (Ілля Муромець, Добриня 

     Микитович, Альоша Попович)

Мальвіна. А я буду говорити загадками. Спробуйте здогадатися, про яких казкових   героїв іде мова.

1. Ох, не люблять мене люди! Голос мій не подобається і очі, кажуть, негарні.  

    Вважають, що я приношу горе. А чи так це? Якщо б не я, дехто б сидів без хліба.  

    Так добре поміркуйте, ображати чи поважати мене треба? (Сова)

2. Сама знаю, що не красуня я. Деякі люди не терплять моєї присутності,  

    намагаються втекти, а то ще й камінці шпурляють. За що? Не всім бути гарни­ми.  

   А користь від мене велика. (Жаба)

Королева казок. Молодці, дітки, ви добре впоралися з усіма завданнями, які 

    підготували для вас мої  помічники.
Ведуча: А зараз пропонуємо Вашій увазі переглянути інсценізації  Ваших улюблених  казок.

Ведуча: Любі хлопчики й дівчатка!

               Закінчилось наше свято!

               А вам хочем побажати —

               Казок багато прочитати.

Всі разом: От і казочці кінець.

                   А хто слухав – молодець!
Ведуча: Дякуємо за увагу.